Колектив курорту «Миргород» щиро вдячний всім учасникам акції до Дня закоханих 14 лютого «Чому я люблю курорт «Миргород» за добрі слова про перлину України, українську Швейцарію, як часто називають відпочиваючі нашу оздоровницю. Ми отримали цілий ряд відгуків. І хоч не всі «любовні послання» відповідали умовам акції та ввійшли до числа найкращих, ми відібрали 3 послання котрі, як і обіцяли, друкуємо на нашому сайті. Особливо приємно, що їх автори, які знайшли час на побачення, таки зустрілися зі своїм коханням 14 лютого, у цей день прибули на курорт і отримали обіцяний подарунок. А тим, хто цього не встиг, обіцяємо, що у них ще буде така нагода. Слідкуйте на нашому сайті за новими акціями курорту «Миргород».
Владимир Гусарец 9 февраля 2011 г. 21:03
«Кто ездил в Миргород хоть раз,
Тот не поедет на Кавказ.
А кто здесь был не раз, а два -
Поймёт Германию едва!?
Испившему мирводы в третье
Гарантом будет долголетье.»
Євген Васильєв
6 февраля 2011 г. 15:15
«Чому я люблю курорт «Миргород»?
Я П А Т Р І О Т ! Якщо одні люблять пекельне сонце Єгипту, а інші засмаглу Турцію , то
Я ЛЮБЛЮ МІСТО МИРГОРОД,
яке причаїлося на берегах оспіваної Хорол-річки. Це невеличке і затишне українське містечко підкупило мене бездоганною чистотою вулиць, ухоженими парковими територіями.
Та головна окраса – щирі та працьовиті жителі. Особисто я за останні 8 років з великим задоволенням навідувався до вас більше 10 разів. Мене вже, напевно, пізнають корінні миргородці.
А хто не бачив музичного фонтану, отих качечок-мандаринок, ніби іграшкових, та граціозних лебедів, які веселять око відпочитваючих, той чимало втратив. Я перефотографувався біля кожної колоритної скульптури, архітектурної споруди, біля річки, в ценрі міста …
Бував у багатьох містах України, відвідав чимало санаторіїв, так як маю важку хворобу – діабет. Та зараз, не задумуючись ні на мить, купую путівку тільки у ваш гоголівський куточок – МИРГОРОД. Відпочивав та лікувався у славнозвісних «Березовім гаю», «Миргороді», «Хоролі».
Вдячний за професіоналізм вашим лікарям (в тому числі особливий уклін головному лікарю Андрію Яковичу Мандриці, Борячок Валентині Олександрівні, Мостовій Валентині Миколаївні, Мандриці Лілії Юр’ївні, Сирош Надії Афанасівні, Сідько Вірі Сегіївні), чуйність і порядність медичного персоналу.
За 21 день я оздоровлююсь і ніби перероджуюсь від цілющої води, відвідую майже всі процедури, отримую комплексне лікування борячись з цією невиліковною «чумою ХХІ століття».
Скільки мені призначено зверху жити, знайте, два рази на рік я відвідувач «МИРГОРОДКУРОРТУ». І свого захоплення ним однієї сторінки занадто мало.
Ви миргородці, працівники цих санаторіїв – золоті люди, ваша справа благородна – допомагати хворим «латати» своє здоров’я. І від щирого серця хочу побажати всім здоров’я і всіх земних благ.
Маю надію, що мій лист прийматиме участь у конкурсі «Чому я люблю курорт «Миргород»?
З повагою
Васильєв Євген
м. Біла Церква,
Київскої області.
О.Ф. Бережецький
11 лютого 2011 року, 10:09
Класному санаторію «Полтава»
Від вдячного відпочиваючого решетилянина Бережецького О.Ф
Решетилівський район,
с. Жовтневе, вул. Пушкіна
В день святого Валентина
Хай цей вірш до вас прилине
В місто Миру і Добра
Бо прийшла уже пора
Про курорт, про ваше місто
Світу дещо розповісти.
Миргородом місто зветься
І вже так роками йдеться,
Що курорт єдине ціле
З вашим містом добрим й милим,
Тезки вони й іменами
Діти від одної мами.
Та в курорта свої діти
І як тому не радіти,
Що відомі на весь край
Назва «Березовий гай»
«Миргород», «Хорол», «Полтава» -
Бачите, діток чимало.
Та про них, то в інший час
Зараз же розмова в нас
Де душа моя радіє
Де збуваються всі мрії
Санаторію «Полтава»
Нехай буде вічна слава!
Ще з сімнадцятого року
Він прославився нівроку,
Бо цілющу воду має
Й людям завш допомагає.
Росіяни й українці,
Білоруси й навіть німці
Приїжджають всі до вас
І щодень, і повсяк час.
Бо зустрінуть тут привітно,
Стане затишно і світло,
Бо тепло тут звідусіль
І «на рану» ні не сіль,
А тепло душі і вміння
З покоління в покоління.
Ви чудові лікарі
Від зорі і до зорі
Подаруєте всім нам
І за це подяка вам!
Хоч пятьсот нас заїзджає
Місця всім тут вистачає:
Спальний корпус є сучасний
І їдальня дійсно класна,
А кіно-концертний зал.
Навіть світський справжній бал
В нім несоромно зустріти.
І як тому не радіти
Все це, як єдине ціле
Архітектор вдало, вміло
Об'єднав в ансамбль чудовий
І за це лиш тепле слово.
Та, звичайно ж, добрі люди
Була б мертвою споруда,
Без тепла ваших сердець -
Це як підсумок, вінець,
Як чудовий результат
І цьому з нас кожен рад!
Колектив всії «Полтави»
Не для зиску чи для слави,
А для вдячних пацієнтів
Викладається щоденно
І своїм сумлінням, вмінням,
З покоління в покоління
Пишете життя сторінки.
Помічниця є у вас
І про неї згадки час
Серед вод всіх мінеральних
Чарівних і унікальних
Вирізняється вона,
Бо багата, як весна.
Іон натрію і хлору
Придбала до свого двору
П’ять ще мікроелементів
Ось такі іще моменти,
Бо ж без міді, йоду, брому
Хто ж хоч крок та ступе з дому,
А ще фтор є і залізо
Це - перепустка, це - віза
До здорового життя
Щоб було все до пуття.
Дійсно, воду споживайте
А для себе пам'ятайте
Звірі мають царя – Лева,
А для вод - це королева
Миргородська наша славна
І повірте, дуже здавна
В помічниці воду взявши
Допомогу ви нам завше
Надасте, як завжди, вірю!
Цілий рік про те я мрію,
Як відпустки час настане
Й санаторій знов помане
Кишківник, шлунок, печінку
Чоловіка, а чи жінки
Із здоров'ям є проблеми
Та нема у вас дилеми
Завжди впевнені в собі:
«Хворому - допомогти!»
І з опорою чи з рухом
Негаразди, то ви духом
Падати ніяк не смійте,
А сміливо й вірно дійте.
Іра Йванівна вже з вами
Лікар добрий, наче мама
Завш прийде на допомогу,
А ще Лєну на підмогу
Медсестричку вмить покличе,
Яка теж добра Вам зиче.
Та ж, про Валю не забуде
І масаж вам класний буде.
З вашим тілом і душею,
Наче ніжную лілею
Пестять шию, спину, руки,
Відлітають в вирій муки.
А здоров’я прибуває
І вже б'є аж через краї,
Як хвороби відступили
То й життя вже стало милим.
Є бажання відпочити
Радісно й без бід прожити.
Я мав честь і мав нагоду,
Як щасливую пригоду,
Ювілей ваш святкувати
Санаторій привітати.
Дев’яносто було літ.
Так як в молодої квіт
Санаторій наш буяв,
З цього я для себе взяв:
Дев'яносто - це не вік,
Якщо - справжній чоловік
Це було в дві тищі сьомім.
І для себе в цьому слові
Висновок роблю один:
«Я вже майже вам, як син».
В дев'яносто п'ять до вас
Прилечу в потрібний час.
На наступний рік чекайте
І про мене памятайте.
Двадцять літ уже я з вами
Їжджу як до батька й мами.
В мої роки молодії
Ось такі у мене мрії....
Про чудовий колектив
Ще сказати я хотів:
Гендиректор ваш Гавловський
Не якийсь там князь заморський,
Справжній, сильний керівник
І до труднощів він звик.
Тож курорт ваш розквітає
І все більш принад він має.
Ось фонтан є «Веселковий»
І не треба тут промови.
Музикою він звучить,
Як чарує світла мить.
Всі будівлі і споруди
Все гарнішають повсюди.
Це і є найкращі спроби
На шляхові до Європи.
В гендиректора є зам
Це - відповідальний сан.
Не киянин, не москвич,
Ваш Василь Іванович.
Та працює енергійно
Мислить дуже перспективно.
Якби він щось не зумів,
То було б це дивним.
Та ще слово я хотів,
Окрім, про директорів,
Не забути й маму вашу,
Що теж дба про повну чашу -
Головлікар ваш «Полтави»,
Бо за честь, а не за славу,
Ніна Йванівна працює
Й кожен поруч хто, відчує
Результат її роботи.
Тож нехай усі турботи
Від всіх вас відлинуть в вирій,
Наші славні, добрі й милі.
З Днем святого Валентина
Хай вітання знову лине!
